Християнку Емілію Йосипівну Цимбалюк знайшли мертвою з мотузкою на шиї у час, коли зазвичай самогубства не здійснюються — вранці. Жінка, як завжди, вийшла з домівки і звично займалась господарством, доїла козу, аж раптом опинилась у сіннику на колінах із зламаною шиєю, тримаючи в одній руці ключі, а в іншій стиглі груші. Горло стягувала петля, мотузка була прив`язана вправною рукою до балки над головою.
Емілія напередодні своєї смерті працювала бухгалтером у кооперативі, який займався газифікацією осель мешканців селища Черняхів Житомирської області. Кооператив створили самі селяни, а в керівники напросився колишній міліціонер Черняхівського райвідділу Малиновський. Для виконання робіт, оформлення необхідної документації голова Малиновський зібрав з людей приблизно 400 тисяч гривень готівкою. Газ проклали всім бажаючим, але потім члени кооперативу провели ревізію і встановили, що як мінімум 125 тисяч гривень пішли кудись не туди.
Бухгалтер Емілія розповіла селянам, що грошима не розпоряджалася, а голова значну частину коштів витратив на хабарі чиновникам з обласної державної адміністрації. Емілія Цимбалюк не була матеріально відповідальною особою, через що притягнути її до відповідальності неможливо — тобто, боятись їй було нічого. Але ж про рух коштів, який відображався здебільшого на шпаргалках, знала багато і могла розповісти громаді. Теоретично її смерть була вигідна в першу чергу голові. Селяни звернули увагу на дивну поведінку відставного мента у день загибелі Емілії — зазвичай він пробуджувався десь об 11 годині, а в той ранок, незважаючи на пиятику ввечері напередодні, прийшов до тями ще з першими півнями і невідступно знаходився поруч з трупом, навіть сам відвіз тіло небіжчиці до моргу.
Начальник Черняхівського райвідділу міліції Ігор Скидан нічого дивного у смерті християнки Емілії Йосипівні «не вбачив», як і у махінаціях з грошима. А Черняхівський прокурор взагалі не відповів на письмове звернення ошуканих громадян.
В цій сумній історії можна розглядати три версії: вбивство з імітацією самогубства, самогубство і доведення до самогубства головою кооперативу.
Але в Житомирській області, де правоохоронці райвідділів під надійним дахом обласного керівництва звикли приховувати злочини, «похеризм» — звичайнісінька річ.
Джерело: http://svoboda.zhitomir.ua/nash-arxiv/avtorskie-stati/xto-povisiv-xristiyanku-emiliyu.html